Плани диявола руйнуються, він зазнає поразки, коли бачить, що людина зважується на піст. Він добре знає, що піст вивільняє Божу силу та благодать, щедро обдаровуючи людину.
Пам’ятаєте історію, коли диявол спокушав Ісуса, провокуючи Його перетворити камінь на хліб? Звичайно, що Ісус міг це зробити. Адже Він чинив чимало надзвичайних чудес, враховуючи воскресіння мертвих. Проте Ісус знає, що Він прийшов для того, щоби використати Свою силу для інших людей, а не для Себе. Він залишається твердим в тому, щоби постити до кінця, – і диявол також це знав та усвідомлював. Коли Ісус закінчує сорокаденний піст, то починає творити великі чуда: «…зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним» (Діян. 10:38). Сатана намагався переключити увагу Ісуса на Його голод, знаючи, що в протилежному випадку Ісус отримає від Господа силу, котра змінить світ.
Нам потрібно зрозуміти, що план диявола полягає в тому, щоби вкрасти, вбити, погубити людську душу: «Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати…» (Ів. 10:10). Диявол не бажає, щоби людина вірила в те, що для неї немає нічого неможливого. Він знає, що його переможено, проте він не хоче, щоби людина входила в сферу Божої сили. Нам потрібно навчитися не звертати уваги ані на свій апетит, ані на всі зовнішні обставини, які відводять нас від думок про Бога. Ми повинні зосередитися тільки та Божі обіцянки, котрі Він виконає для нас, коли ми будемо поститися.
«Ви були колись темрявою, тепер же – світлом у Господі: поводьтеся ж як діти світла. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. Шукайте пильно того, що Господеві подобається» (Еф. 5:8-10).
Дивлячись на піст Ісуса, який Він відбував в пустині: один, серед звірів, без жодної підтримки та співчуття: «Він перебував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був із дикими звірями, а ангели йому служили» (Мр. 1:13). Ми повинні брати з Нього приклад і пам’ятати, що вкінці нам неодмінно очікуватиме перемога над гріхом та дияволом, Божа любов та милосердя, віднайдення душевного спокою та рівноваги.
Коли наближалося розп’яття Спасителя, Він відкрив своїм учням те, заради чого він прийшов у цей світ. Ісус говорить: «Небагато говоритиму вже з вами, надходить бо князь світу цього. Щоправда, у мені не має він нічого» (Ів. 14:30). Ісус називає сатану «князем світу», котрий захопив владу Адама. Проте він немає нічого в Ісусі. Ісус завдає йому поразки задовго до цього, коли Син Божий не піддався на диявольські спокуси в пустині.
Кожен із нас також бореться із тяжкими гріхами, ми потрапили в пастку диявола і дуже часто нам просто бракне сил вибиратися з неї, в нас опускаються руки. Проте ми повинні завжди мати перед очима історію спокус Ісуса, в якій він виходить переможцем, не піддавшись на лукаві обіцянки диявола.
